Тема. ЗМ. Контрольний письмовий твір-роздум на суспільну тему у публіцистичному стилі.

Мета: навчити учнів писати твори-роздуми  в публіцистичному стилі на суспільну тему, удосконалювати навички добирати й систематизувати матеріал відповідно до теми та основної думки висловлювання, будувати логічно правильне й композиційно завершене висловлювання; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення, творчі здібності учнів; виховувати національно-мовну особистість, любов до своєї Батьківщини.

Очікувані результати: учні складають твори у публіцистичному стилі на суспільну тему, добирають і систематизують матеріал на основі різних джерел; висловлюють особисту позицію щодо обговорюваної теми; додержуються норм української літературної мови.

Обладнання: тлумачні словники, довідники з правопису, зразки творів-роздумів, пам’ятки.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми  спробуємо себе в ролі журналістів і напишемо твір на тему, яка має суспільне значення у публіцистичному стилі. Готуючись до написання твору, ми спробуємо з’ясувати, якою повинна бути національно-мовна особистість, які риси характеру потрібно в собі виховувати, а яких слід позбутися.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Проблемні  питання.

— Яка роль людини в суспільстві? Вмотивуйте свою відповідь.

— Чи можу я вважати себе справжнім патріотом своєї країни?

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу.

1.   Бесіда.

— Які типи мовлення вам відомі?

— Розкажіть про особливості твору-роздуму як типу мовлення.

— Які стилі мовлення ви знаєте, назвіть сфери їх вживання.

— Назвіть ознаки публіцистичного стилю та мовні засоби, які в ньому використовуються. (Точність, послідовність, логічні докази, виразність, емоційність).

— У якому стилі краще писати на суспільну тему?

2. Словникова робота.

1). З’ясуйте лексичне значення слів: особистість, патріотизм, патріот, національна свідомість, самосвідомість.

2). Прочитайте подані прислів’я і приказки. Поясніть їх значення.

Батьківщина-мати, умій за неї -постояти. Жить - Вітчизні служить. 

Без Батьківщини немає людини. Бережи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме.

ІV. Основний зміст роботи.

1. Опрацювання пам’яток  «Як писати твір», «Як працювати над твором-роздумом у  публіцистичному  стилі»

Пам’ятка для учнів.

1. Обов'язковими складовими частинами твору-роздуму є теза (основна думка), аргументи (обґрунтування висловленої думки) і висновок.

2. В основному власного роздуму покладіть питання, яке викликає незгоду між людьми.

3. Наведіть дві-три протилежні точки зору на обговорюване питання.

4. Обґрунтуйте власну позицію, уживайте при цьому вставні конструкції: по-моєму, на мою думку, скажімо, як мені здається, певно, мабуть, я гадаю.

5. Доведення висловленої думки ілюструйте прикладами із життя, усної народної творчості, літератури тощо, використовуючи такі конструкції: можна навести приклад; на думку багатьох людей; як стверджує народна мудрість; часто можна почути, що…

2. Оголошення вчителем теми твору.

«Я справжній патріот свого народу».

3.   Ознайомлення зі зразком твору.

Зразок учнівського твору

Бути справжнім патріотом своєї країни - це справді велике покликання.

Патріотизм – це високе почуття відданості і любові до своєї Батьківщини . Можна навести величезну кількість влучних висловлювань на підтвердження цієї тези. Але що значить бути справжнім патріотом своєї Батьківщини?

Для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. Це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть батьки та найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. Бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. У широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої Батьківщини ставляться у світі. А патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.

Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в житті, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. Оце й є патріотизм. Володимир Великий, Тарас Шевченко, Василь Стус, Віталій Кличко, Яна Клочкова – кожен із них по-своєму виявив свої патріотичні почуття до нашої країни. І таких дуже багато!

Я гадаю, що патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню. Моя рідна Україна- ці слова кожен українець, кожен патріот вимовляє з неймовірною вдячністю, бо вони вміщують в собі усе, про що тільки може мріяти людина. Це — Батьківщина, яка стала колискою нашої величності, нашої талановитості, нашої неповторності. Це наша рідна земля, наша ненька,  її неможливо забути чи зневажити, бо саме вона дає нам сили жити, хоч би й в такий нелегкий час. Це мій народ, який крізь роки знущань виніс несхитну вірність своїй рідній землі.

         У поемі «Євшан-зілля» М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край і батька, поет із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову. Чимало синів і дочок України блукають по світу у пошуках щастя. Це до них звернені слова поета: «Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій, В славі й шані пробувати.»

         В.Симоненко у своїй поезії «Лебеді материнства» зазначав: «Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки батьківщину». Ці слова стали, справді, крилатими.

Я багато думав про те, яким повинен бути українець, патріот своєї Батьківщини, що мріє про щасливе життя для своєї неньки України. І дійшов висновку, що він повинен бути, перш за все, справжнім патріотом, повинен вболівати за долю своєї землі, віддавати усі сили, щоб відновити її, зробити найкращою серед могутніх держав світу. Адже людина є звичайною людиною, яка спроможна забути про все, та тільки, я вважаю, що не можна забувати про свою рідну Батьківщину — ту хто тебе виростила, викохала, дала тобі знання та силу. Я знаю, що так вважають майже усі мої друзі, які, як і я, намагаються допомогти своїй державі, своєму народові.

(Учень 8 класу, Цовма Богдан).

4. Самостійне складання плану твору.

Схема побудови твору

І. Вступ.

ІІ. Теза.

ІІІ. Аргументи:

     1.

     2.

     3.

ІV. Приклади.

V. Висновок.

5.   Робота в чернетках, редагування творів.

6.   Написання твору-роздуму  в зошитах.

V. Підсумок уроку.

1. Складання сенкану.

    Ключове слово-патріот.

2. Зачитування напам’ять уривків з поезії В.Симоненка « Лебеді материнства».

VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання:

1)   Опрацювати теоретичний матеріал в підручнику.

2)   Знайти і записати крилаті вислови про рідну Батьківщину та рідний край.