Місце роботи: Дублянська  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Краснокутської районної ради Харківської області

Посада: заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель української мови та літератури

Кваліфікаційна категорія: Вища

Контактні дані: tsovma.nataliya@ukr.net

Адреса персонального сайту: http://tsovma.at.ua/

Моє професійне кредо: Учитель не той, хто вчить, а той у кого вчаться.

Проблемна тема, над якою працюю: Розвиток національно-патріотичного виховання на уроках української мови та літератури.

До професії вчителя з повагою ставилися у всі часи. Мабуть, тому, що вчитель – це не просто високоосвічена людина, а насамперед той, хто вміє передати свої знання іншим, пояснити незрозуміле, знайти ключ до здібностей кожного учня.

Для того, щоб когось навчити чогось, треба самому досконало розбиратися в цьому, бути готовим відповісти на будь-яке запитання.  Бути вчителем дуже відповідально, бо він для учнів - взірець у мисленні, мовленні та поведінці. Незважаючи на те, що вчитель має досконало знати той предмет, що він викладає, він повинен дати необхідні знання  кожній дитині. Кожна дитина у класі має зрозуміти і засвоїти той матеріал, який дає йому вчитель. А діти всі різні, тому вчителеві так необхідно бути уважним до кожного з них. Він повинен знайти підхід до усіх, зацікавити їх у своєму предметі, показати його важливість та корисність у житті учнів. При цьому він має з повагою ставитися до індивідуальності учня, не принижувати його, навіть ставлячи двійку. Такого вчителя обов’язково люблять учні, уважно слухають та з цікавістю виконують завдання.

Справою честі кожного вчителя-філолога є навчання і виховання для суспільства людей досконалої грамотності, творчо активних і небайдужих, високої мовної культури, справжніх патріотів свого народу.  У своїй роботі справжній вчитель-словесник має надавати великого значення слову, роботі над ним. Адже, як говорив В.Сухомлинський, слово – найтонший і найгостріший інструмент, яким ми, вчителі, повинні вміло торкатися сердець наших вихованців. Грамотність і мовна культура — то перший крок до духовності, дефіцит якої ми всі зараз так гостро відчуваємо.

Справжній вчитель - це людина, яка виховує особистостей, поважає думку свого учня, розуміє і дає право на помилку, добрий, відкритий, той на кого хочеться бути схожим, той з ким хочеться розділити радість і горе. Вчитель повинен бути другом для учня, старшим братом в якого є свій досвід життя, і в будь-якій ситуації його думка повинна звучати як порада , але не як наказ,  щоб учень міг обирати та вчитися на помилках.

Вчитель повинен вміти виховувати через викладання свого предмету. Для нього важливо єдине, не завчені знання, які викладаються в книжці, його ціллю повинно бути навчити учня вчитися, вчитися усе своє життя. Він повинен вміти сформувати інтерес до свого предмету. В такого вчителя уроки не повинні бути схожі, в навчанні повинна бути якась оригінальність, свій підхід. Тоді його учні ніколи не будуть зриватися з-за парт, як тільки продзвенить дзвоник, проста і невимушена розмова на перерві, урок життя - ось чого чекають учні .

У своїй педагогічній праці я прагну вміти не тільки навчити своїх учнів, а й вчитись разом з ними. Такий вчитель - сам творець і допомагає учням стати творцями – таким я бачу себе вчителем, і наставником у житті.

Я впевнена, що вчити і виховувати може лише той, хто сам наполегливо вчиться. Вчителю просто необхідно постійно вчитись, опановувати нові технології, завжди  йти далі, пізнавати нове. І ніколи не можна зупинятися на досягнутому, тому, що запізнишся. Інтерес до вчителя і його предмету зникає тоді, коли його самого перестає цікавити те, чому він вчить. Вчитель сам повинен бути готовий вчитися із задоволенням.